ПРАВНИК, КА,
Правник, ка, м. Юристъ, правовѣдъ. К. ПС. 41. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 400.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПРАВНИЧИЙ, А, Е. →← ПРАВНИЙ, А, Е.